КОЛИ ЧИСТОТА СТАЄ ЗАНАДТО СТЕРИЛЬНОЮ
Наша одержимість «чистотою» може мати високу ціну. З урбанізацією та відходом від сільського життя ми дедалі менше піддаємося впливу різноманітності мікроорганізмів. Ми звикли до стерильних, безбактеріальних середовищ. Ми захищаємо дітей від мікробів — але чи справді таке середовище здорове?
Гігієнічна гіпотеза припускає, що сучасний стерильний спосіб життя послаблює нашу імунну систему. Замість того, щоб захищати нас від хвороб, вона починає реагувати неправильно, викликаючи алергії та аутоімунні розлади.
ГІГІЄНІЧНА ГІПОТЕЗА
У 19 столітті було помічено, що сінна лихоманка була більш поширеною серед вищих соціальних класів у Великобританії. Лікарі спостерігали, що алергії були менш частими серед фермерів, які регулярніше піддавалися впливу пилку. У 1989 році епідеміолог Девід Страхан показав, що діти з більших сімей менш схильні до розвитку алергій — що свідчить про те, що контакт із мікроорганізмами може захищати від розвитку алергій
Це явище стало відомим як «гіпотеза старих друзів» — ідея, що раннє та регулярне знайомство з нешкідливими мікроорганізмами «навчає» імунну систему, як правильно реагувати на загрози. Сучасна гігієна знизила захворюваність багатьма інфекційними хворобами, але водночас позбавила нас цієї природної імунологічної освіти.
КОЛИ ЧИСТОТА ЗАХОДИТЬ ЗАНАДТО ДАЛЕКО
Наразі ми маємо доступ до антибактеріальних мил, спреїв, серветок і дезінфікуючих засобів. Діти ростуть у стерильних умовах, і все ж ми спостерігаємо зростання кількості випадків алергій, аутоімунних захворювань і захворювань кишечника. Цікаво, що спосіб життя та харчування також впливають на подібні зміни у домашніх тварин.
Зростання гігієни з 1950-х років і надмірне використання антибіотиків призвели до дисбалансу в імунній системі. Результатом є зростання кількості аутоімунних захворювань, стійкості до антибіотиків і погіршення стану шкіри.
Конфлікт між чистотою та необхідністю піддатися впливу мікроорганізмів є заплутаним. Як знайти золоту середину?
